"Порушення права на захист на початкових етапах кримінального судочинства" – тема лекції наукового радника АТ «BARRISTERS», члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, к.ю.н., доцента Миколи Пашковського

Практика українських судів та ЄСПЛ під час розгляду справ щодо порушення права на захист на початкових етапах кримінального судочинства стала темою лекції Миколи Пашковського, наукового радника АТ Barristers, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, к.ю.н., доцента.

На початку лекції Микола Пашковський уточнив, що як наука криміналістика, так і національні суди та Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виділяють початковий етап досудового розслідування (initial stage), який характеризується особливою інтенсивністю проведення слідчих та інших процесуальних дій, які часто пов'язані з обмеженням. прав та законних інтересів громадян та спрямованих на розслідування кримінальних правопорушень за «гарячими» слідами, збирання та попередження втрати доказів у кримінальному провадженні.

З огляду на те, що захист у конкретному кримінальному провадженні є похідним від початку здійснення стороною обвинувачення кримінального переслідування, важливим стає усвідомлення, що існують формалізовані (за допомогою затримання, повідомлення про підозру) та неформалізовані моменти початку кримінального переслідування та, відповідно, захисту. Теоретично кримінального процесу цьому питанню присвячені роботи професора І.В. Глов'юк. Судова практика, у тому числі практика ЄСПЛ, вказує, що таке неформалізоване (фактичне) кримінальне переслідування (шляхом незаконного обшуку, огляду, огляду, поліцейського допиту) не лише є присутнім у процесуальній діяльності, а й грубо порушує право на захист осіб, право на свободу осіб та, як правило, призводить до неприпустимості зібраних доказів.

У зв'язку з обмеженістю КПК України щодо ідентифікації фактичного кримінального переслідування Микола Пашковський закликав слухачів Legal High School керуватися практикою ЄСПЛ, зокрема, у питанні застосування автономного ухвали міжнародним судом поняття «звинувачення», різних тестів для перевірки правових ситуацій відповідності стандартам, розробленим у практиці. ЄСПЛ (наприклад, тесту Енгеля, тесту, розробленого у справі «Салдуз та інші проти Туреччини» тощо).

Далі лектор зупинився на проблемі ефективного реагування стороною захисту на такі фактичні (неформалізовані) кримінальні переслідування. Наголосив, що існуюча практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду свідчить про те, що, як правило, суди визнають відповідні докази неприпустимими.

Доречне (правильне та своєчасне) застосування практики ЄСПЛ, на думку спікера, необхідне як для ліквідації прогалин КПК України, так і для забезпечення єдності судової практики.