Про участь представника юрособи в кримінальному процесі та інші зміни до КПК

Свого часу однією з цікавих і важливих новел Кримінального процесуального кодексу України 2012 року стала поява нового учасника процесу – представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. Статус такого учасника визначений статтею 64-1 КПК України, яку введено в дію з 23 травня 2013р.

Визнання юридичних осіб повноцінними учасниками кримінального провадження надало таким особам досить потужні і ефективні інструменти захисту своїх прав і інтересів. В тому числі від свавілля та незаконного тиску з боку недобросовісних правоохоронців. Так, у відповідності до ст. 64-1 КПК України, представник юридичної особи в кримінальному провадженні має право: знати, у зв’язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження щодо юридичної особи, та давати пояснення з цього приводу; користуватися правовою допомогою; збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази; брати участь у проведенні процесуальних дій; під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів під час проведення окремої процесуальної дії чи на певній стадії провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала); заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо; заявляти відводи; одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення; оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом; користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача.

В той же час, перелічені способи захисту не досить часто і не в повній мірі використовуються колегами адвокатами і юристами підприємств. Перш за все - через труднощі в залученні до участі в провадженні та через відсутність сталої практики і чітких алгоритмів дій. В свою чергу, слідчі і прокурори майже завжди не зацікавлені в появі нового учасника процесу з відповідними правами, клопотаннями та скаргами. Досить часто, отримавши клопотання від представника юридичної особи, органи досудового слідства обмежуються відповідями: «ви не є учасником (стороною) провадження», «клопотання не підлягає розгляду», і таке інше. Також, досить поширеними є випадки залишення звернень представника юридичної особи взагалі будь-якої письмової відповіді.

Практика захисту прав і інтересів юридичних осіб в кримінальних провадженнях також ускладнюється недосконалістю законодавства та відсутністю системної узгодженості норм кримінального і кримінального процесуального кодексів. Відсутністю чіткого розмежування понять «кримінальне провадження щодо юридичної особи» та «заходи кримінально-правового характеру». Тож з плином часу стає все більш очевидним додаткове регулювання прав представника юрособи в кримінальному процесі. В цьому, зокрема, впевнений адвокат Денис Пономаренко, партнер та керівник Одеського офісу Адвокатського об’єднання «Barristers».

Наприклад, адвокат пропонує внести такі зміни до КПК:

1. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, відносяться у кримінальному провадженні до сторони захисту.
2. Обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких подане клопотання про здійснення  спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження, - з моменту складання клопотання.
3. У разі пропуску слідчим, прокурором строку звернення з клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, тимчасово вилучених документів здійснюється слідчим, прокурором протягом 24 годин після сплину строку звернення з клопотанням.
4. Слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, заявника, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, а також особи, яка надає заявнику, іншій особі професійну правничу допомогу, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення.
5. Необхідно передбачити, що оскаржити недотримання розумних строків у порядку ст. 308 КПК України має право й представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Разом з тим зрозуміло, що не лише права представників юридичної особи потребують уточнень, оскільки внесення нових змін до КПК є нагальним щодо інших учасників процесу також. З цього приводу Денис Пономаренко пропонує відразу комплекс законодавчих новацій:

1. Передбачити чіткий перелік прав, включаючи право на професійну правничу допомогу, для іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
2. Особі, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, після встановлення її місцезнаходження не пізніше 24 годин вручається повідомлення про підозру.
3. СКАСУВАТИ обов’язок обвинуваченого надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
4. Необхідно передбачити, що захисник має право брати участь у процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, а також інших процесуальних діях – з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
5. Необхідно передбачити, що заявник має право ознайомитися з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 221 КПК України та ст. 290 КПК України
6. Свідок має право власноруч викладати свої показання у протоколі допиту.
7. Недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Також має стати нормою, що проведення будь-якої процесуальної дії у житлі чи іншому володінні особи потребує здійснення стороною обвинувачення безперервного звуко- та відеозапису.
8. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним, - протягом 24 годин з моменту винесення постанови. Додатково необхідно передбачити, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна  ухвалою слідчого судді чи суду, прокурором або іншої особою за його дорученням – протягом 24 годин з моменту постановлення ухвали.